Було це давно, коли жила одна швачка, яка була вправна з голкою та ниткою, як ніхто інший. Вона навіть хвалилася, що в кравецьких уміннях перемогла б самого чорта.
Але саме такі розмови чортам добре чути. Вони напружують свої брудні, волохаті вуха в пеклі цілі дні й ночі, і як тільки хтось чортом клянеться, точно знають, куди йти, щоб підстерегти того нещасного. І ось один вирушив з пекельних глибин на поверхню, щоб помірятися силами з балакучою швачкою.
Підбіг до неї і вже хотів домовлятися про правила змагання. Швачка ж намагалася уникнути всієї цієї чортівні: «Пане чорт, не знаю, що вам хто сказав, але я не хочу змагатися в шитті.»
«Ми тебе дуже добре чули в пеклі. Ти хотіла змагатися з чортом у шитті, тож тепер покажи себе. Якщо програєш, заберу тебе до пекла,» не відступав чорт.
Тож не залишалося нічого іншого, як взятися за це. Правила були встановлені швидко. Хто першим пошиє сорочку, той виграв.
Поки міряли і різали, чорт ні в чому не відставав від швачки. Але коли дійшло до голки і нитки, виникла справжня проблема. Тобто не для швачки, вона протягнула нитку через вушко голки швидше, ніж ти встигнеш сказати ‘швець’, відрізала шматок нитки і зав’язала вузлик на кінці. Адже це для неї було щоденним хлібом. І вона досвідчено взялася за шиття.
Коли нарешті і чорту вдалося протягнути нитку через це мініатюрне вушко, він вирішив заощадити час при наступному протягуванні нитки і одразу протягнув всю котушку. Але цим він тільки собі нашкодив. При кожному стібку він мусив тричі оббігти навколо хати. І спочатку він забув зробити вузлик, тому спочатку бігав навколо хати зовсім даремно, не зробивши жодного стібка. Зрештою, він сам заплутався в нитках разом із хатою.
А швачка вже закінчила сорочку! Вона зітхнула з полегшенням, що виграла, і вирішила більше ніколи так гордо не вихвалятися. Потім вона пішла оглянути витвір свого суперника. І тут вона побачила, який ледар той чорт – він взагалі нічого не пошив!
Чорт почервонів і з сорому провалився назад до пекла. І з того часу він був обережний, щоб більше не змагатися з жодною швачкою. Його незграбність довго залишалася в пам’яті людей у селі. Як тільки комусь не вдавалася робота, одразу жартома порівнювали його з чортом, який тричі оббігав хату, але так і не зробив жодного стібка.
