Де початок веселки

Після зими приходить весна. Трава починає зеленіти. На луках починають проростати різнокольорові квіти. Тварини починають прокидатися від зимової сплячки. Зграї птахів повертаються в теплі краї.

Сонце пригріває, і всюди стає тепліше. Іноді несподіваний теплий весняний дощ проливає нашу землю. Коли закінчується дощ і світить сонце, в небі з’являється щось красиве і барвисте. Знаєш, що це таке? Це веселка. Ніхто ніколи не бачив, як вона починається і закінчується. Ніхто не знає, як вона сюди потрапила. Але я знаю історію маленької дівчинки, яка знайшла магію веселки.

Одного разу вдень, досить давно, маленька Нікі гралася на прекрасному квітучому лузі. Вона плела гірлянду з квітів, коли раптом на неї впало кілька крапель. Незабаром почався весняний дощ. Але оскільки сонце все ще світило, на небі почала з’являтися веселка. Нікі спостерігала, як вона набувала красивих кольорів і розросталася по всьому небу. Їй захотілося дізнатися, звідки вона почалася. Тож вона пішла туди, де починалася веселка.

Вона пішла до кінця галявини через великий пагорб. Через деякий час вона побачила щось дивне. Щось блищало вдалині за великими каменями. Мерехтливе світло швидко рухалося туди-сюди. Коли Нікі підійшла ближче, щоб роздивитися, що це було, вона побачила фею. Вона була крихітна і вся у веселці кольорів. В обох руках вона міцно тримала дзеркальце, спрямовуючи його на сонце. І коли пішов дощ, віддзеркалення від її дзеркала утворило веселку. Фея мусила добре націлити дзеркало, і було видно, що під час дощу нелегко тримати його на сонці. Коли дощ посилювався, феї ставало ще важче.

Нікі хотіла допомогти феї. Вона не вагаючись побігла до неї. Вона опустилася на коліна біля неї, схопила її дзеркало руками і допомогла тримати його з усієї сили. Фея спочатку злякалася, але коли побачила, що Нікі допомагає їй, дозволила. Коли дощ припинився і веселка повільно зникла, фея просто здивувалася. “Хто ти і чому ти мені допомагаєш?” запитала вона. “Я Нікі. Я побачила веселку і вона мені дуже сподобалася. Мені захотілося побачити її початок і звідки вона з’явилася. Потім я побачила, що ти тримаєш дзеркало і відбиваєш від нього ці прекрасні кольори веселки. Я зрозуміла, що це нелегко, і захотіла тобі допомогти”. Нікі відповіла. “Але чому дзеркало не обпекло тебе? Адже воно призначене тільки для фей?” Маленька веселкова фея все ще дивувалася. У цей момент дзеркало засвітилося і саме відповіло: “Я побачила, що вона добре ставиться до всіх. Що вона не хотіла скривдити тебе або мене. Тому що вона просто хотіла допомогти. Тому я дозволила їй і не обпекла руки. Навіть серед людей, люба феє, є люди з добрими серцями”.

Фея і Нікі посміхнулися один одному. Вони були раді зустрічі. Вони домовилися, що наступного разу, коли Нікі побачить веселку і опиниться поруч, вона знову побіжить допомагати феї. Натомість фея почала довіряти Нікі і довірила їй свої секрети з веселкового світу. Вони подружилися, і тільки вони знали про магію веселки.