Як і щороку, цей день знову наближався… Це був грандіозний день – День матері! Однак маленька Юля ще не знала, чим здивує свою маму цього року. Минулого року вони з татом виготовили троянди з паперу. «Але це вже буде не те…» — подумала маленька темноволоса дівчинка. Тепер вона вже велика і сама має зробити для мами щось особливе!
Щодня, приходячи до школи, Юля думала, чим вона здивує свою маму. Щодня вона неспокійно сиділа за партою, але нічого не могла придумати. А День матері тим часом наближався. Так, вона намалює для неї щось гарне, але Юлі хотілося б подякувати мамі за те, що вона добре піклується про неї. Адже ніхто не зробить для неї кращих пиріжків! Одного сонячного травневого дня Юля все ще нетерпляче сиділа за партою, обдумуючи подарунок для мами.
«Дітлахи, оскільки сьогодні День матері, ви зробите вашим мамам особливий подарунок!» — перервала роздуми Юлі вчителька. Юля зраділа – принаймні їй вже не доведеться думати самій! Вона поправила свою рожеву сукню, обережно сіла за парту, взяла фіолетовий пенал з кольоровими олівцями і чекала, що скаже вчителька.
Вчителька роздала учням по одному аркушу, кольоровий папір, різноманітні наклейки з блискітками і сказала: «Кожен учень зараз намалює свою маму такою, якою її бачить – може, красивою, наче лялька, чи доброю, наче янгол. Зверніться до вашої уяви!» – завершила вчителька, і діти в класі взялися до роботи. Олівці, блискітки та фломастери просто літали класом, поки діти створювали образи своїх чудових мам. Адже кожна мама є унікальною, і кожна дитина сприймає і любить маму по-своєму і трохи незвичайно.
Юля заплела своє неслухняне волосся в косу, щоб воно їй не заважало, і взялася до роботи! «Гм… у мене чудова мама, вона щодня готує, пере і піклується про нас з татом… Як би її правильно описати», — думала вголос Юля.
«Кожна мама чудова, але ти спробуй створити щось про свою, намалюй, як сприймаєш її саме ти, Юлю», — люб’язно порадила дівчинці вчителька, проходячи повз її парту. І тут у Юлі виникла ідея! Її мама, як сонечко, світить їй щодня! Вона щоранку будить Юлю веселою піснею і зігріває своєю любов’ю.
Юля вже знала, що хоче створити, і з радістю взялася до роботи. З кольорового паперу вона вирізала жовте коло, наклеїла його на аркуш і домалювала жовті промені – як у сонечка. Дівчинка нанесла клей на промені і вкрила їх жовтими блискітками. Свій витвір вона прикрасила наклейками, червоними сердечками, адже у її мами добре серце. Вийшло дуже гарно. Вчителька високо оцінила витвір Юлі, а дівчинка змогла на ньому написати: «Моїй мамі».
Юля була талановитою дівчинкою. У кожного учня був гарний і водночас особливий витвір. У Юлі було сонечко, в однієї її однокласниці – квітка, а в іншої – янгол.
Мама вже чекала біля школи, щоб забрати Юлю. Пролунав дзвінок, і дівчинка радісно вибігла з класу. «З днем матері!» – радісно вигукнула Юля і показала мамі свій витвір. «Це сонечко, тому що для мене ти, як сонечко, завжди освітлюєш мій день, ха-ха!» — сказала маленька дівчинка і обійняла зворушену маму. Маленька Юля була дуже рада, що змогла потішити маму, і подумала, що буде щодня дякувати їй за все, що вона робить. А ще вона спробує бути трохи слухнянішою.
