Далеко звідси існує казкове королівство. Воно все біле, покрите снігом. Скрізь, куди сягає око, блищить сніжно-біла ковдра. У цій країні живуть зимові дракони. Вони величезні. Вони літають тихо і спостерігають за всім навколо. Вони допомагають людям і казковим істотам, які там живуть, щоб їм було тепло.
Їхнім найчастішим завданням є розпалити вогонь. У казковому зимовому царстві вогонь єдине, що може зігріти, тому дуже важливо, щоб дракони допомагали з цим. Достатньо, щоб вони трохи подули своїм вогняним диханням на шматок дерева, і вогонь запалає.
Серед драконів літає також маленький дракончик Шибеник, який з усього сміється. Коли великий дракон розпалює для когось вогонь, дракончик Шибеник швидко прилітає і гасить вогонь. А потім швидко зникає. І вже сміється до сліз.
Всі дракони і його батьки стільки разів пояснювали йому, що це небезпечно. Що цього робити не можна, що може щось статися. Але Шибеник мав свою голову і все одно не слухав. Поки не настав день, коли навіть дракончик Шибеник боявся, щоб все добре закінчилося.
Був прекрасний вечір. Небо повне зірок, і в світлі місяця вся снігова країна блищала. Тоді додому з довгої подорожі повертався гном Фанда. Він жив у маленькій казковій хатинці і кожен день ходив до печер, щоб там працювати. Того вечора Фанда вже був втомлений і замерзлий до кісток. Він сказав собі, що сховається на деякий час біля скель і зігріється біля вогню.
Склав кілька гілочок і вигукнув: «Дракони, мої милі охоронці, будь ласка, розпаліть мені вогонь!» Негайно прилетів дракон, дихнув своїм вогненним подихом на гілочки, і вже вогонь зігрівав. Ледь гном Фанда почав зігріватися, прилетів дракончик Шибеник, щоб загасити вогонь.
Гном знову покликав драконів. Миттєво прилетів великий дракон, і вогонь знову запалав. Цього разу Шибеник не прилетів, і гном, біля приємного тепла та потріскуючих гілочок, почав дрімати. Втома його настільки зморила, що він заснув. У ту мить прилетів дракончик Шибеникі загасив вогонь. Але це не розбудило гнома. Він міцно дрімав.
Через деякий час гном Фанда почав мерзнути, але все одно не прокинувся. Саме вчасно пролітав великий дракон і оглядався по околицях. Він побачив маленького гнома, який лежав у снігу, мав іній на бороді і при цьому спав. Він не вагався ні хвилини і відразу попрямував до нього. Своїм вогняним диханням швидко розпалив вогонь і наблизив гнома Фанду якомога ближче до нього. Маленький чоловічок почав відтавати і прокидатися. Дракон ще трохи почекав біля Фанди, щоб бути впевненим, що з ним все гаразд, а потім пішов шукати дракончика Шибеника. Йому було ясно, що вогонь загасив він.
Коли він його знайшов, все йому розповів. Пояснив йому, наскільки небезпечно те, що він робить. Адже гном міг замерзнути. Шибенику було шкода, що дракон на нього сердиться. Але коли він уявив, що через нього гном Фанда мало не замерз, йому стало ще більше шкода. Він не хотів нікому нашкодити.
Відтоді в зимовому казковому царстві все так, як має бути. Величезні дракони літають над усією країною і стежать за всіма мешканцями царства. А дракончик Шибеник? Не гасить вогні. Навпаки, тренується, як їх розпалювати. Коли виросте, хоче бути таким же сильним і важливим, як великий дракон.
