Десь недалеко, зовсім поруч – отримав квітку маленький кролик.
Був прекрасний літній день. Кролик Бінг їв вдома овочі, коли хтось подзвонив у двері.
«Хто це може бути, Флопе?»
«Не знаю, Бінгу,» сказав Флоп. «Ми повинні піти подивитися.»
За дверима стояла Сула.
«Привіт, Суло,» привітали її Бінг і Флоп.
«Привіт, Бінгу. Привіт, Флопе. Я принесла тобі, Бінгу, маленький подарунок», – сказала Сула, ховаючи щось за спиною.
«Ой, що це?» – запитав Бінг.
Сула витягла чудову квітку в горщику з червоними квітами.
«Сюрприз, Бінгу! Це для тебе», – вигукнула Сула.
«Вона чудова, Суло. Які гарні червоні квіти», – радів Бінг і взяв квітку від Сули. «Я поставлю її десь, щоб завжди бачити її.»
«Бінгу, ти нічого не забув?» – запитав Флоп.
«Ну, так. Дякую тобі, Суло.»
«Нема за що, Бінгу. Бережи себе.»
Сула попрощалася і пішла. Бінг не міг надивитися на квіточку. Він бігав по кімнаті і пробував, де вона буде найкрасивішою. Може на вікні? Або на полиці? Або на шафі? Або під ліжком? Ні, там ні. Там він її не бачив би.
«Ти вже знаєш, куди її поставиш?» запитав Флоп.
«Мабуть, так. Залишу її тут на полиці. Я бачитиму її і з ліжка, і з ігрового килимка.»
І так Бінг поставив квіточку на полицю і кожного дня радів їй.
Але одного ранку сталося щось дивне.
«Флопе! Іди сюди швидше! Моя квіточка, мабуть, сумна», – кричав Бінг.
«Що сталося з твоєю квіточкою, Бінгу?»
«Вона вся зів’яла. Вона вже зовсім не така гарна, як була кілька днів тому», – сказав сумний кролик.
«А ти її поливав?» – запитав Флоп.
«Ой, Флопе! Я забув її полити. Моя квіточка зів’яла, бо не мала води!»
Кролик Бінг одразу побіг за лійкою з водою.
«Так, так», – сказав Флоп. «І квіточці потрібна вода, як і тобі, Бінгу. Інакше вона не зможе рости.»
«Тепер я це знаю. І більше ніколи не забуду полити її. Обіцяю. Головне, щоб вона знову випрямилася.»
Коли ти прийшов після обіду грати з Бінгом, квітка знову була гарною.
«Ой, у тебе гарна квіточка,» захоплено сказав Пандо.
«Дякую. Це від Сули,» усміхнувся Бінг. «Коли я її отримав, вона була дуже гарною, такою як зараз. Але я зовсім забув, що квіточки також живі і потребують води. І тому моя квіточка зів’яла. Виглядала потворно і сумно. Я почав її поливати, і тепер вона знову красива. Тепер я буду поливати її кожен день, щоб вона більше ніколи не сумувала і радувала мене тут.
«А я, мабуть, теж квіточка», – сказав Пандо і опустив руки на землю. «Я в’яну, мені хочеться пити.»
«Підемо швидко поливатися», – запропонував Бінг. «Флоп зробив чудовий лимонад. Тож швидше до нього.»
І так кролик Бінг навчився чогось дуже важливого. А саме піклуватися про інших. Поки що лише про квітку, але це чудовий початок.
