На одному подвір’ї жив півень, який мав свою курочку. Півень більшу частину дня тільки перебирає свої барвисті пір’я, а курочка бігає по подвір’ю і шукає для обох зернятка. Одного дня вони вирішили урізноманітнити своє життя і піти до лісу на полуниці. Домовилися, що поділяться кожною полуничкою, яку знайдуть.
Курочка незабаром знайшла одну червоненьку полуничку і поділилася з півником. Невдовзі знайшов полуницю і півник, але ділитися йому не хотілося, і він швидко її з’їв сам, щоб курочка цього не помітила. Але полуниця була занадто великою і застрягла півнику в горлі, і він не міг дихати. «Курочко, принеси мені, будь ласка, трохи води з криниці, інакше я задихнуся», хрипко просив свою курочку.
Курочка негайно побігла до криниці: «Кринице, будь ласка, дай мені води для півника. Він лежить там у лісі, ніжки догори, боюся, що він помре.»
«Дам тобі воду, але тільки тоді, коли принесеш мені велику хустку від кравчині. Сонце світить на мене цілими днями, мені потрібна тінь, інакше я висохну», відповіла криниця на прохання курочки.
Курочка тоді швидко побігла до кравчині, щоб отримати від неї хустку, віддала його криниці, а від криниці отримала воду для півника. Коли вона добігла до кравчині, благально почала.
«Кравчинько Анічко, дай мені, будь ласка, хустку для криниці. Вона дасть мені за нього водичку для мого півника. Він лежить там у лісі, ніжки догори, боюся, що він помре.»
Кравчиня була готова дати курочці хустку, але тільки за умови, якщо вона принесе їй нові черевики від шевця.
І так курочка побігла цього разу до шевця. Коли вона добігла туди, одразу благала: «Шевцю Миколо, дай мені, будь ласка, нові черевички для кравчині Анни. Вона мені за них дасть хустку, ту я дам криниці, а вона мені за неї дасть водичку для мого півника. Той лежить у лісі, ніжки догори, боюся, що він помре.»
«Дам тобі нові черевички для кравчині, але мені потрібні щетинки від поросяти. Якщо принесеш їх мені, отримаєш черевички.»
Побігла тоді курочка до поросяти, щоб випросити у нього щетинки. Поросятко погодилося за умови, що йому принесуть від корівки сметану.
І побігла курочка до корівки. Та пообіцяла їй сметану за трохи травички з луки. Курочка побігла на луку і просила її трохи травички для корівки. «Дам тобі травичку, але спочатку ти повинна випросити з неба трохи роси, щоб я могла зволожитися», пообіцяла лука.
Нещасна, змучена курочка підняла очі до неба і благальним голосом кликала: «Небо, небечко, дай мені, будь ласка, трохи роси для луки. Вона дасть мені травичку для корівки, корівка дасть мені сметану для поросятка, поросятко потім щетину для шевця, той знову черевики для кравчині, вона хустку для кринички, а від кринички потім отримаю водичку для мого півника. Він лежить там у лісі, ніжки догори, боюся, боюся, що він помре.
Коли небо побачило бідну курочку, зжалилося над нею і послало на луку трохи вологи. Нарешті курочка дочекалася допомоги навіть без взаємної послуги!
Лука тепер вже охоче дала курочці трохи травички. З травичкою бігла курочка до корівки. Від тієї отримала сметану, яку побігла віддати поросятку. Від поросятка бігла до шевця з щетиною. Той подарував їй черевички, які вона побігла віддати кравчині. Вона взяла від неї хустку і з нею поспішила до криниці. Криниця дала їй водичку, і курочка побігла з водичкою до півника і дала йому напитися. Застрягла ягода тепер гарно зісковзнула аж до животика. Півник підскочив на ноги і з повного горла закукурікав: «Кукуріку!» І зі своєю доброю та самовідданою курочкою тепер завжди ділився.
