Серед дрімучого лісу стоїть невеличка купка хвої, дрібних гілок та бруду. І якщо придивитися, то здається, що вся ця купа рухається. Це мурашник. Навколо і на цьому пагорбі ви побачите крихітних, працьовитих мурах, які завжди кудись рухаються. Мурахи – як одна велика родина. Вони допомагають один одному, співпрацюють і все роблять разом. Але в цьому мурашнику так було не завжди.
Читати далі →
Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте чарівну історію про пірата Бороду, який разом зі своїм вірним другом, папугою Аполлоном, шукав в океані таємничий загублений скарб. Мрією капітана було знайти скарб і врятувати свій нещасний острів від бідності. Плаваючи Тихим океаном на своєму піратському кораблі, через багато років капітан Борода, нарешті, натрапив на таємничий острів форми черепахи. Однак це був не звичайний острів.
Читати далі →
Колись давним-давно жив один пірат. Він був родом з бідного острова, але пірат вирішив врятувати свій острів, знайшовши загублений скарб. Він один плавав у Тихому океані на великому піратському кораблі з нечисленним екіпажем,що складався з самого пірата, капітана Бороди, і його вірного папуги Аполлона. У капітана Бороди була велика мрія – знайти загублений скарб, який врятує його маленький острів від бідності.
Читати далі →
За дев’ятьма селами і дев’ятьма лісами є одне особливе поле. Там ростуть красиві, жовті квіти, які можуть повертатися за сонцем. Це поле соняшників. Але ці квіти особливі ще й тим, що вони вміють розмовляти. Вони мудрі і завжди дають добру пораду.
Як відомо, ластівки – птахи перелітні. Це, дітлахи, означає, що коли у нас на вулиці починає холоднішати, ластівки розправляють крильця і летять грітися до теплих країв. Проте коли у нас знову потеплішає і грітиме сонце, вони з радістю повернуться до нас. Одного осіннього дня одна маленька ластівка з родиною зібралася вирушити до теплих країв.
Читати далі →Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте доброго ведмедика Василя, який любив рибалити і пекти медівники, адже кожен ведмедик полюбляє мед. Ідучи одного разу рибалити, він потоваришував з білочкою Наталкою, яка склала йому компанію. Білочка Наталка не боялася його, як інші тварини в лісі. Вона відчувала, що він був хорошим ведмедиком, і їй було з ним весело.
Читати далі →В одній лісовій хатинці жив ведмедик Василь, який, хоч і полюбляв мед, більш за все любив рибалити. Це було його велике захоплення. Тому щосуботи він брав відро й вудку і ходив ловити рибу на чисте озеро посеред свого лісу. Спійманих рибок він відпускав назад до озера, але йому подобалося перевіряти, чи хтось клюне на його вудку. Хоча ведмедик був дуже великим, і багато тварин боялися його, всередині він був добрим хлопцем із чистим серцем.
Читати далі →Жило-було маленьке каченя. Його звали Жовток, і жило воно на маленькому ставку, повному щасливих рибок. З моменту, коли Жовток вперше побачив сонце, він був завжди один. Своїх братиків і сестричок він пам’ятав лише примарно. Він дружив тільки з маленькими грайливими рибками, які завжди допомагали йому і всьому його навчали.
Читати далі →Коли почалася весна, різні тварини почали прокидатися від зимового сну. Одним з них був великий ведмідь Барні. Всю зиму він спав у своїй таємній барлозі. Але коли зима закінчилася, він вийшов, потягнувся і почав шукати, щоб поїсти. Йому дуже захотілося меду. Але він не знав, що йому потрібно зробити, щоб ним поласувати.
Читати далі →У місті ви не побачите багато тварин. Швидше за все, ви побачите автомобілі, мотоцикли, скутери, багато людей і дітей, що граються. Але іноді в місті трапляються дикі тварини. Наприклад, іноді можна побачити пташині гнізда на деревах. Вони знаходять високе дерево з розгалуженим гіллям. Вони дбайливо вкладають гілку за гілкою, листок за листком, поки не отримають зручне і міцне гніздо. Одне з таких дерев, де жили птахи, стояло прямо перед будинком Едіт.
Читати далі →За лісом, на великому замерзлому ставку, взимку відбулася велика подія. Важливий хокейний матч. Дві цікаві команди грали одна проти одної. З одного боку були лисиці, а з іншого – ведмеді. Всі вони старанно тренувалися. Вони вчилися пасувати, швидко кататися на ковзанах і повертати. Коли настав великий день гри, всі лісові тварини сиділи навколо ставка. У деяких були великі плакати з написом “Лисиці йдуть”. Інші носили футболки з ведмедиками. Кожен вболівав за когось іншого.
Читати далі →У відокремленому місці за густим лісом стояв фермерський будинок. Навколо нього були великі поля. На них вирощували картоплю та кукурудзу. На цій фермі жило кілька тварин. У хліві були вівці, біля сараю чатував великий пес, у стайні – коні, а по подвір’ю бігали кури та качки. Про все це дбав старий і мудрий фермер. Він був уже дідусем, але все ще мав багато роботи. На кожне свято до нього приїжджав онук Павлик. Він допомагав дідусеві доглядати за тваринами та всім господарством. На фермі у нього було багато пригод. Але одна з них була найбільш захоплюючою з усіх.
Читати далі →Маленьке ведмежа, якого всі називали Міша, гуляв лісом. Він наспівував кроки, підстрибував туди-сюди, спостерігав за білками на деревах, а коли на лісовій стежці з’являлася велика палиця, відкладав її вбік. Йому дуже подобалися ці прогулянки. Він йшов у своєму власному темпі. Іноді він відпочивав у моху і насолоджувався приємною тишею, яка панувала в лісі. Одного разу, коли Міша під час такої прогулянки сів біля дерева, його щось здивувало.
Читати далі →Історія, яку я вам зараз розповім, трапилася дуже давно. Тоді на землі було ще кілька драконів. Їх було небагато, але вони були. Вони мирно жили на землі і намагалися, щоб їх ніхто не бачив. Більшість людей навіть не знали про їхнє існування. Вони не показувалися людям. Лише зрідка хтось міг несподівано побачити їх. Деякі жили в лісах. Інші жили в морях чи озерах. Один з драконів жив біля високих скель. У заглибинах великої печери у нього була домівка.
Читати далі →