Короткі казки

Біля великого озера в повній самоті стояв гарний котедж. Він відрізнявся від інших. Кожна стіна в ньому була пофарбована у зовсім незвичний колір. На дверях були намальовані різнокольорові квіти, на вікнах – сонечка, на стінах – коники, а на даху – квітучі дерева. Всі картини виглядали як живі. Весь будинок був схожий на казку. Але хто ж жив у такому гарному будинку? Там жила художниця Любочка.

Посеред зеленої галявини стояло дерево. Його було видно далеко і високо, бо воно було дуже велике. Його величезний стовбур не могли би обійняти навіть 10 дорослих людей. Щороку воно гарно цвіло, а його крона була такою великою, що не було видно кінця з землі. Але це було незвичайне дерево. У його багатій кроні жило кілька ельфів.

Після зими приходить весна. Трава починає зеленіти. На луках починають проростати різнокольорові квіти. Тварини починають прокидатися від зимової сплячки. Зграї птахів повертаються в теплі краї.

Шкільний автобус їздить по гарному селу. Він барвистий, і ним керує веселий водій. Коли він їде, здається, що він весь трясеться. Це тому, що він перевозить дітей з усього села. Вони балакають, сміються і не можуть всидіти на місці, але водієві це не заважає.

Є гарна галявина. Там ростуть квіти різних кольорів і запахів. Трава – найзеленіша у світі. Кожен листочок і кожна рослинка, що там росте, схожі на казкові.

Настала зима, і біле покривало снігу затягнуло весь пейзаж, укрило дерева, а температура впала нижче нуля на термометрах, то на вікнах можна було побачити мереживо морозу. Така собі звичайна зима. Усі діти у селі зібралися на схилі, щоб перевірити свої сани і бобслеї, і саме туди прямував Борис. 

Посеред одного великого міста стояв аеропорт. Туди прилітали як маленькі, так і великі літаки. Маленькі літаки літали на мальовничі та екскурсійні подорожі, а великі перевозили багато людей які летіли у відпустки, і літали у далекі країни.

Коли закінчується осінь, починається зима: на вулиці холоднішає, зранку машини вкриті памороззю, а дороги стають слизькими. Кожна дитина чекає з нетерпінням першого снігу, але вони не знають, що одного дня може трапитися дещо чарівне з першою сніжинкою.  

Далеко звідси у дрімучому лісі жила зграя вовків. Вони доглядали одне одного, допомагали і завжди трималися разом. В них були власні закони і правила вовків, яким всі слідували.

На самому краю міста в невеличкій хатині жив один художник. Він малював різноманітні картини і плакати, і на всіх них були зображені тварини.

Осінь добігала свого кінця, і вже майже настала зима. Лісні тварини закінчували збирати запаси їжі, інші робили більш затишними свої нори, бо готувалися до сплячки.

У деревʼяній хатинці глибоко у лісі жила мишка на імʼя Кайя. Була то гарна маленька мишка, яка носила рожеві обручі і милі платтячка. Вона дуже піклувалася про свою оселю і товаришувала з усіма тваринами у лісі. Перед її домом в неї був садочок, де вона вирощувала овочі, фрукти ж вона збирала у лісі.

Десь далеко звідси є сафарі, в якому живуть слони, жирафи, антилопи, зебри й інші тварини. Всі вони жили у мирі та злагоді, у мальовничих просторах. Королем в них був Лев, бо був найсильнішим з них усіх. Але він ще був мудрим, винахідливим та справедливим. 

Коли іде дощ, повсюди багато води. У озерах та річках піднімається вода, а на тротуарах біжать струмочки. Одного разу у нашому селі ріка так наповнилася, що майже не вилилася за берега. Тоді всіх врятували бобри і їх друзі птахи, і їм це вдалося тільки тому, що вони допомагали одне одному. То що ж насправді трапилося?