Короткі казки на ніч, читати від 3 до 7 хвилин. Насолоджуйтесь читанням казок разом з дітьми.
За лісом стояв великий млин. Його колесо постійно оберталося, а млинар та млинарка, що там жили, виробляли борошно для всього села. Поруч з млином був ставок. Його поверхня дуже яскраво іскрилася. Час від часу з нього вибивалася вода та з’являлися бульбашки, бо ставка була повна коропів.
Читати далі →
Жив-був маленький хлопчик на ім’я Іванко. Більш за все на світі білявий хлопчик полюбляв казки – головним чином ті, які мама розповідала йому щовечора перед сном. Одного разу Іванко слухняно лежав у своєму ліжечку, накрившись з головою теплою ковдрою, і слухав чарівну казку на ніч, яку мама розповідала йому.
Читати далі →
Як і щороку, цей день знову наближався… Це був грандіозний день – День матері! Однак маленька Юля ще не знала, чим здивує свою маму цього року. Минулого року вони з татом виготовили троянди з паперу. «Але це вже буде не те…» — подумала маленька темноволоса дівчинка. Тепер вона вже велика і сама має зробити для мами щось особливе!
Читати далі →
Жив собі бідний селянин, який мав купу дітей. Вже не мав, кого б у селі попросити, щоб став хрещеним батьком його останнього, щойно народженого сина. Тож вирішив, що сяде біля дороги і першого, хто туди пройде, попросить, щоб став хрещеним батьком його синочка.
Читати далі →У далекому селі стояв маленький будиночок. Там жила дівчинка з пухнастим песиком. Її звали Янка. Чорноволоса дівчинка з карими очима та красивою посмішкою. Але зараз вона була сумна. Стояла на тротуарі перед своїм будинком і тримала в руці повідець для свого песика. Він вірно сидів поруч з нею. Обидва дивилися на будинок і виглядали засмученими.
Читати далі →На околиці маленького села жила бідна вдова зі своєю донькою в хатці з глиняним дахом та кількома курками. Вони мали дуже мало: крім скромної хатинки над головою та кількох курей не було нічого. Вони зазвичай їли те, що мати набрала в лісі влітку, і грошей було тільки ті, які донька заробляла, продаючи яйця на ринку. За ці гроші вони могли купити хоча б хліб та теплі черевики на зиму.
Читати далі →За горами й долинами знаходилося маленьке село. Мешкали в ньому люди, чиї серця давно полишила любов – за винятком хлопчика Дмитрика, який жив з мамою в хатинці біля лісу. Вони не були багатими, але саме любов робила їхню родину міцною. Дмитрик був хлопчиком з добрим серцем, який віддано допомагав матері в пекарні.
Читати далі →Одного разу жила дівчинка, яку всі називали Червоною Шапочкою, через червону шапочку з бархату, яку вона завжди носила. Вона жила щасливо зі своєю мамою та татом, які її дуже любили, інші також, бо вона була мила і слухняна. У Шапочки була ще одна кохана бабуся, яка жила на краю лісу.
Читати далі →У давні часи бідність володіла усім світом. Навіть у маленькій хатині біля лісу жив батько зі своїми дітьми, Павлом і Мар’янкою. Разом із ними там жила друга дружина батька, мачуха, яка не дуже любила дітей. Вона постійно на них лаяла, кажучи, що вона сама має мало, і що немає сенсу годувати ще двох голодних дітей.
Читати далі →На самому краю села, біля лісу, жили дідусь і бабуся у маленькій хатині. Вони працювали разом кожен день, і іноді бабуся приготувала смаколики для дідуся. Одного ранку дідусь прокинувся з бажанням, що хоче смакувати колобка. Він попросив бабусю, чи не могла б вона його приготувати.
Читати далі →Milé děti, jistě si pamatujete na pejska Rozyavu, který žil na ulici. Nikdy nikoho neměl. Jeho domovem byla jednoduchá krabice od bot. Když se jednoho jarního dne procházel v parku, zaslechl volání o pomoc. Malá kočička uvízla na vysokém stromě a bála se slézt dolů. A právě pejsek Rozyava přišel rusovlasé kočičce pomoci. Dnes se dozvíte, jak se tento příběh vyvíjel.
Читати далі →Був колись чудовий сонячний весняний день. У парку малеча весело бігала на дитячому майданчику, білочки стрибали з гілки на гілку, а собаки радісно гралися з м’ячиками в траві. Тільки маленький беспритульний песик Розява сумно сам гуляв парком і здалеку спостерігав за щасливими собаками, у яких був дім. Він дуже хотів бути одним із них.
Читати далі →Філіп був маленьким неспокійним хлопчиком. Він ходив до першого класу, і школа його зовсім не захоплювала. Він не хотів вчитися. Йому не подобалася чеська мова, бо він не любив читати. Йому не подобалася математика, бо він не любив рахувати.
Читати далі →У мальовничій хатині біля лісу жила коза зі своїми козенятами. Козенята були дуже розбещені і часто не хотіли слухати свою маму. Одного дня мама-коза повинна була йти на пасовище і, перед виходом, сказала козенятам: “Залиште ворота зачиненими, доки не почуєте мій голос. Я принесу вам повне вим’ячко молока.”
Читати далі →Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте, зачаровану принцесу Віту, яку чарівна фея на прохання її батьків, короля і королеви, ув’язнила до вежі, де принцесі довелося самій про себе піклуватися. Чарівна фея хотіла, щоб принцеса перемогла свою зверхність і злість. Віті було дуже важко обходитися без розкоші.
Читати далі →