У чорному лісі далеко між скелями жив розбійник. Він мав довгу заплетену бороду, на голові розірваний капелюх, а під ним стирчало кошлате чорне волосся. Він жив біля найвищих скель у прихованій печері. Він не був злим, просто нічого іншого, крім грабунку, не знав.
Його батько вчив його грабувати, його дідусь вчив його грабувати, і він навіть не здогадувався, що міг би заробляти на життя чимось зовсім іншим. Людям він не шкодив, лише трохи забирав гроші у тих, хто мав їх багато. Люди з широкого околу боялися чорного лісу і уникали його дугою. Ніхто не прагнув зустрітися з розбійником. За винятком одного чоловічка, Єнду.
Єнда був кмітливий і добродушний юнак. Він жив близько чорного лісу зі скелями. Він любив ходити до лісу і зовсім не боявся розбійника. Навпаки. Він був переконаний, що розбійник насправді добряк, і тому вирішив показати йому, що крім грабування можна займатися й іншими справами, і при цьому також добре жити. А як же це подати розбійнику? Він же не міг просто прийти до розбійника і сказати йому, щоб той перестав красти і почав працювати. Це треба зробити зовсім по-іншому. Розумно!
І ось одного ранку Єнда дійсно вирушив до лісу біля скель. Сонечко світило йому на дорогу, пташки навколо співали, а юнак насвистував собі під ніс. Весело йшов, поки раптом перед ним не з’явився розбійник. Розбійник вискочив з-за дерева з пістолетом у руці і закричав: «Гроші або життя! Дай мені гроші, або побачиш!» Але Єнда замість того, щоб злякатися, заздалегідь радів, що десь на нього вискочить розбійник. Спокійно подивився на нього і каже: «Грошей не маю, але маю пропозицію.»
«Пропозицію? Яку ти можеш мати для мене пропозицію? Я ні з ким ні про що не домовляюся,» відповів здивований розбійник. «Зачекай, шановний розбійнику. Просто вислухай мене,» продовжував Єнда. Потім задумався, махнув рукою і додав: «Або знаєш що? Краще ні. Ти все одно, мабуть, не впораєшся! Мало хто зміг би це зробити.»
Як тільки розбійник це почув, розлютився на Єнду і закричав: «Що б я не зміг?! Що ти про мене думаєш? Я, великий розбійник, впораюся з усім! Абсолютно з усім! Скажи, що ти мені хотів запропонувати.” Єнда усміхнувся. Він знав, що відтепер вже перехитрив розбійника, і тому все йому пояснив: “Ти повинен робити кожен день хоча б один добрий вчинок.”
Що? Який добрий вчинок? Що це таке? І чому я повинен це робити?” відповів розбійник. Ну, я казав, що це тільки для сміливих,” напружував розбійника Єнда. “Ну, нічого, я запропоную це комусь іншому, і той буде мати щось дуже добре.”
«Зачекай!» зупинив того, хто йшов, Йенду розбійник. «Нікуди не йди. Кажеш, що той, хто зробить добру справу, буде мати щось добре? Я це зможу. Розкажи мені про це більше.» І так Йенда пояснював: «Чарівність у тому, щоб робити принаймні одну добру справу щодня. Можеш і більше. Але принаймні одна є умовою. Добра справа означає, що ти комусь допоможеш. З чим завгодно. Сам від себе. Без того, щоб тебе хтось просив. І тоді побачиш, як це до тебе повернеться і як ти будеш відчувати себе чудово.»
Розбійник замислився. Вирішив, що спробує. Адже він не дозволить собі осоромитися, що щось не зможе зробити. І так він почав ходити по лісі і шукати, кому б з чим допомогти. Невдовзі він зустрів бабусю. Вона несла важкий кошик. Розбійник поспішив до неї і доніс її вантаж аж до дому. Потім знову в лісі побачив віз, який тягнули коні. У воза було зламане колесо, і тому коні не могли його тягнути. Розбійник одразу ж полагодив колесо.
І так це було відтепер завжди. Щодня розбійник комусь допомагав. Новини про такого доброго розбійника поширилися по всій країні. Люди перестали боятися заходити до лісу. Навпаки. Вони спеціально їздили туди, бо знали, що з розбійником у лісі їм нічого не станеться. До того ж вони носили з собою гроші або смачну їжу, яку охоче дарували розбійнику за допомогу. І так розбійник, який колись грабував, перетворився на помічника «розбійника». І йому стало набагато краще, ніж будь-коли раніше. Не тільки він мав дуже гарне відчуття, що комусь допомагає, але й люди самі давали йому набагато більше речей і грошей, ніж якби він їх грабував.
А Єндо? Він був дуже радий, що розбійник змінився і що він трохи допоміг цьому. З Єнди і розбійника досі найкращі друзі. Щодня вони гуляють лісом і розповідають один одному, кому з чим допомогли, що за це отримали і як добре їм завдяки цьому.
