Жило-було маленьке село. У ньому було кілька будинків. Вони стояли близько один до одного, тому в селі всі знали один одного. Всі вони були добрими сусідами і друзями, але двоє дітей були найкращими друзями.
Маленька дівчинка була хорошою, але вона також була дикою. Вона завжди щось замишляла і нічого не боялася. Через її гарне чорне волосся всі називали її лялечкою Маком, а точніше Макі. Її найкращим другом був найгарніший хлопчик у селі. Він був добрим і завжди допомагав Макі в усьому. Він носив окуляри і виглядав дуже розумним. Так воно і було. І оскільки він був високим то Макі виглядала крихітною поруч з ним, вони називали його Мацек. Мацько і Макі були нерозлучним дуетом. Вони дуже любили один одного і говорили, що навіть коли виростуть, будуть разом.
Але так сталося, що з часом ці двоє дітей стали дорослими і опинилися кожен десь в іншому місці. Макі постійно думала про Мацека. Вона не могла забути його посмішку і те, як він допомагав їй у всьому. Він був справжнім другом.
Одного разу вона пішла на прогулянку до лісу, що ріс навколо села. Вдалині, за деревами, вона почула крик про допомогу. Швидко, перш ніж вона встигла про щось подумати, що Макі часто робила, вона побігла на голос, що кликав.
Вона одразу ж перестрибнула через кущі і майже приземлилася в болото. Так і зупинилася перед ним. У болоті вона побачила загрузлу в багнюці жінку, яка не могла вибратися. Макі не полінувалася, зламала гілку і підтягнула її якомога ближче. “Тримайся міцніше, я тебе витягну!” Макі зібрала всі свої сили і допомогла їй вибратися. Жінка дуже дякувала їй за порятунок. І тут сталося щось неймовірне.
Листя піднялося вгору і вкрило все її тіло. Коли все листя впало на землю, брудна і замурзана жінка перетворилася на прекрасну фею. Вона була лісовою феєю. “Моя люба Макі, дуже дякую тобі за твою допомогу. Я лісова фея і живу тут. Я доглядаю за всіма людьми в селі. Я знаю тебе ще з дитинства. Ти добра і безкорислива. І оскільки ти врятувала мені життя, навіть не вагаючись, я з радістю виконаю твоє бажання”.
Макі здивовано витріщилася, а потім зізналася: “У мене є одне велике бажання, але я не знаю, чи зможеш ти його виконати”. Вона сумно подивилася на землю. Фея точно знала, що зробить Макі щасливою. Вона просто посміхнулася, обійняла її і прошепотіла на вухо: “Я знаю, чого ти хочеш найбільше, я знаю тебе, моя люба Макі”. Потім фея зникла.
Макі на мить замислилася, але не знала, що на неї чекає. Раптом вона почула кроки позаду себе. Вона обернулася і не повірила своїм очам. До неї радісно наближався Мацек. Вона підбігла до нього і обійняла його так тепло, як тільки могла. Вона була щаслива. До цього дня Макі не знає, як фея це зробила та вона поцілувала Мацека. Вона виконала її найбільше бажання.
Було б добре знати фею, яка могла б зробити так, щоб ми були з тим, кого любимо найбільше. Але хто знає? Спробуйте повірити в магію, і, можливо, ваше бажання здійсниться.
